Марія Овдієнко – одна з небагатьох постатей у Броварах, яку сміливо можна назвати «громадська діячка». Видавчиня, краєзнавиця, поетеса, перекладачка та людина, чиї творчі задуми змінили місто. Марія Овдієнко була і залишається людиною, яка має свою думку та не женеться за званнями і нагородами, проте депутати одностайно підтримали надання їй звання «почесної громадянки міста». Неможливо перерахувати усього, що ця жінка зробила для Броварів, але про найголовніше за останній час згадали у матеріалі.
Декомунізація вулиць: шлях довжиною у 30 років
Питання про присвоєння почесного громадянина міста розглядає спеціальна депутатська комісія, а ініціатором такого подання став депутат і голова комісії Володимир Опалько. Нещодавно ЗМІ повідомляли про спогади депутата, який розповів, як готувалось непросте рішення по декомунізації. Насправді робота топонімічної комісії, що ретельно працювала над новими назвами вулиць, тривала близько 10 років і почалась ще у 2006 році. Протягом той каденції Володимир Опалько та Марія Овдієнко намагалися змінити назви хоча би тих вулиць, що носили прізвища одіозних ворогів народу України: Постишева, Чубаря, Леніна та прибрати пам’ятник останньому біля місцевої прокуратури. Роботу комісії не забороняли, проте відповідь на пропозиції була однакова: не на часі. І вже на початку чинної депутатської каденції, під час однієї з перших сесій, на ентузіазмі було прийнято рішення міської ради про декомунізацію одразу 70-и вулиць міста.
За словами Марії Овдієнко, яка була доповідачем під час історичної сесії міської ради, «демократичну міську ради у Броварах вона чекала 30 років». Декомунізація проходила не просто: ще кілька років тривали суди з тими, хто виявися «незгодним» із законним рішенням депутатів.
Марія Овдієнко під час доповіді з декомунізації вулиць на сесісії міської ради, 2015 рік, фото з сайту МПЗ
А ще раніше, у 2014 році не за рішенням виконкому, а за «волевиявленням народу» був демонтований пам’ятник Леніну біля місцевої прокуратури. Яскраві емоції від той події можна переглянути на відео https://youtu.be/5TTWEd8Lsoo]
Сквер Тараса Шевченка та «Кобзарева світлиця»
Майже уся каденція 2010-2015 років пройшла під контролем сумнозвісної Партії регіонів, і тоді вже Марія Овдієнко майже в одиночку протистояла тодішній владі. Проте саме у тій каденції вдалося зробити її давнішній задум: впорядкувати історичну частину міста – сквер Тараса Шевченка. Вона разом з групою активістів та старожилів міста активно працювала над проєктом скверу та вносила безліч пропозицій. В цілому реконструкцією залишилась задоволена, а за її словами, до цієї реконструкції вона йшла 25 років: вперше з ідеєю реконструкції скверу звернулась до міського голови ще у 1989 році Наразі сквер став окрасою міста, тому що таким його задумала Марія Григорівна та її однодумці.
Марія Григорівна була автором ідеї, що каплиця має стояти у сквері саме на вістрі трикутника скверу
"Кобзарева світлиця" стала музеєм Тараса Шевченка та закладом "СвітЛиця"
Літературно-мистецьке обєднання «Криниця»
Ще однією помітною культурною спадщиною міста, до якої багато долучалась Марія Овдієнко, була робота літературно-мистецького об’єднання «Криниця». «Криниця» має «поважний вік» у понад 60 років, з яких два десятки років Марія Овдієнко була її «берегинею» та очолювала це неформальне об’єднання митців. Творчі здобутки цього об’єднання пам’ятають кілька поколінь шанувальників поезії та прози наших земляків.
Марія Григорівна також здійснила авторське редагування найбільш популярної краєзнавчої книги про Броварщину «Золота очеретина» Володимира Гузія. 
Фото з сайту МПЗ чудове передає реакцію Марії Овдієнко на поздоровлення від влади у виконанні Наталії Багмут
Вся діяльність Марії Овдієнко протягом життя була спрямована на відстоювання української національної ідеї. За свої погляди зазнала багато утисків, проте принципам ніколи не зраджувала. Наразі вона залишається співробітницею міського краєзнавчого музею та працює над великою монографією про повстання проти радянської влади в Україні у 1920-ті роки. За свою видавницьку діяльність Марія Григорівна підготувала та видала понад 300 книг, а усі її досягнення неможливо перерахувати в одному матеріалі (їх навіть для Вікіпедії забагато).
Автор подання Володимир Опалько щиро вважає, що до списку почесних громадян міста зазвичай зараховують чиновників, підприємців та інших «начальників», але саме Марія Овдієнко стане «окрасою цього списку». Коли він особисто зателефонував громадській діячці з приводу подання її кандидатури, вона лише запитала: Ви думаєте, мені це потрібно? Зрозуміло, що людині, яка все своє життя присвятила Україні та нашому місту зокрема, звання не потрібні. Проте це один з небагатьох випадків, коли людина отримує ту пошану, на яку заслуговує.
Щиро вітаємо Марію Григорівну з присвоєнням почесного звання!
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями!
Марія Овдієнко під час доповіді з декомунізації вулиць на сесісії міської ради, 2015 рік, фото з сайту МПЗ
Марія Григорівна була автором ідеї, що каплиця має стояти у сквері саме на вістрі трикутника скверу 
"Кобзарева світлиця" стала музеєм Тараса Шевченка та закладом "СвітЛиця"
Фото з сайту МПЗ чудове передає реакцію Марії Овдієнко на поздоровлення від влади у виконанні Наталії Багмут 
