Кредитна історія: на що міська рада вже взяла кредити, і на що ще планує
Коротко розбираємо, чому без кредитів «врятувати місто» вже неможливо, скільки всього кредитів потрібно місту і в чому особливості кожного кредиту. Ще рік тому кредитне запозичення були чимось екзотичним для міської ради, але раптом настав «кредитний бум»: кількість вже укладених та запланованих кредитів вражає. При цьому ніхто не планує зупинятися на досягнутому: у структуру виконкому вводиться окрема штатна одиниця фахівця, який буде займатися виключно кредитуванням.
Позаяк, про кредити було багато інформації раніше, вирішили її систематизувати в одному матеріалі.
Отже, станом на 29.07.2021р. Броварська міська рада погодила наступні запозичення та послуги фінансового лізингу.
Кредит на 160,0 млн грн. – в АТ «Ощадбанк» (договір був укладений у 2020 році за рішенням депутатів минулої каденції) – і був чинним до рішення БМР 29.07.2021р.
Новий кредит в АТ «Державний експортно-імпортний банк України» - на 160,0 млн грн (при умові відмови від частини кредиту в сумі 110,0 млн грн від попереднього кредиту в «Ощадбанку»).
Два договори фінансового лізингу на придбання комунальної техніки для двох комунальних підприємств: 21,5 млн грн – для КП «Бровари-Благоустрій» та 22,0 млн грн. – для КП «Броваритепловодоенергія».
Кредит від корпорації NEFCO на капремонт мереж зовнішнього освітлення на 13,5 млн грн
Кредит від корпорації NEFCO для модернізації мереж теплопостачання на суму п’ять мільйонів євро.
Запланована «місцева позичка» у вигляді облігацій від Броварської міської ради (мета запозичення ще не озвучена).
Запланований ще один кредит від NEFCO на реконструкцію очисних споруд в Красилівці.
Кредит на 160,0 млн грн. в «Ощадбанку» Рішення про кредит ухвалювали у вересні 2020 року – у розпал передвиборчої компанії. А саме рішення вдалось схвалити лише з другого разу: депутати категорично не підтримали «пакетний розподіл кредиту» на будівництво школи по вул. С. Петлюри, 17-А та вул. Симоненка (пропозиція була 80,0 + 80,0 млн грн. на кожен з об’єктів).
Друга спроба голосування відбулась за пару днів, і за мінімально можливої кількості голосів рішення про кредит було схвалено. Проте опозиційно налаштовані депутати свого домоглися: до кредитного договору були внесені правки і 100% коштів спрямовані на будівництво школи.
Кредит оформлювався на наступних умовах. Як не дивно, але отримання кредиту не прискорило будівництво школи: у 2020 році було використано всього 35,0 млн грн (замість 80,0 запланованих), протягом першої половини 2021 року – всього 15 млн грн кредитних коштів. Депутати неодноразово нарікали на повільні темпи будівництва школи.
Будівництво школи на дату ухвалення рішення про новий кредит - 29.07.2021р.
Але «потреба» у будівництві вулиці Симоненка нікуди не поділась. Тому логічно, що виникла думка «повернутись до цього питання», але вже в рамках нового кредиту та новим складом БМР.
Частина вулиці Симоненка на дату ухвалення кредиту виглядає так
Мотивація оформлення нового кредиту в іншому банку наступна.
Нижча відсоткова ставка – 12% річних замість 13,5% в Ощадбанку станом на зараз.
Фіксація відсоткової ставки протягом року, отже, передбачуваність платежів.
Незалежність від облікової ставки НБУ – натомість, прив’язка до UIRD (український індекс ставок за депозитами фізичних осіб у гривні строком на 12 місяців). Чиновники наполягають, що цей індекс є більш об’єктивним та більш сталим фінансовим показником.
Відсоткова ставка розраховується як індекс UIRD + маржа банку, але в межах 12%. Причому маржа банку у відсотках – за словами чиновників – зафіксована у відсотках (12% минус індекс UIRD на дату укладення договору). Але у самому тексті договору ми такого не знайшли.
Станом на 29.07.2021р. індекс UIRD дорівнював 8,27% (кілька тижнів тому був 8,1%). Таким чином, якщо кредитний договір буде укладений одразу після сесії, маржа банку має дорівнювати 3,73% на весь час дії кредитного договору.
Всі зміни у розподілі фінансування між двома обєктами викладені у таблиці.
Ухвалення рішення теж відбувалось бурхливо: «опозиційні депутати» наполягали, що будівництво вул. Симоненка за кредитні кошти є недоцільним: фактично будується не вулиця, а паркова біля новозбудованого житла. Тобто, це вигідно певним забудовникам, тому місто не має "лізти в борги" заради приватних інтересів.
Про те, що це не вигадка депутатів, а реальність, свідчить ось таке цікаве рішення виконкому від 23.06.2021р.: за ТОВ «Альянс-Новобуд» закріплюється прилегла територія по вул. В. Симоненка, 32 – «25 метрів завширшки по периметру фасаду до середини проїжджої частини ґрунтової дороги по вул. Симоненка Василя». Також новозбудованою вулицею активно користується важкий вантажний транспорт, задіяний на будівництвах. Звісно, що рішення про ухвалення кредиту було для влади принциповим, тому не дивно, що дебати були недовгими, а рішення було підтримано абсолютною більшістю депутатів. Два договори фінансового лізингу на придбання комунальної техніки для двох комунальних підприємств Детально про фінансовий лізинг для двох комунальних підприємств, його умови та те, що заплановано придбати, ми писали раніше.
Якщо дуже коротко, то умови фінансового лізингу наступні:
Строк лізингу – не більше 60 місяців від дати отримання техніки. Авансовий платіж не більше 20% від вартості техніки. Відсоткова ставка –змінювана, визначається за розміром індикативної ставки UIRD + маржа банку, але не більше 25% річних. Раніше чиновники повідомляли, що ефективна відсоткова ставка складатиме 20% річних. Загальна вартість техніки для КП «Бровари-Благоустрій» – не більше 21 500,00 тис.грн Загальна вартість техніки для КП «Броваритепловодоенергія» − не більше 22 000,0 тис.грн. Важлива умова: погашення лізингових платежів на 100% лягає на місцевий бюджет через спеціальні програми «підтримки комунальних підприємств». Насправді, ці договори були погоджені на попередній сесії БМР, проте не все так сталось, як гадалось. Поки комунальні підприємства оформлювали договори фінансового лізингу, змінилось законодавство. Тепер послуги фінансового лізингу можливо обрати виключно на умові конкурентних торгів через Прозорро. Таким чином, умови укладення договорів затверджені БМР та залишаються незмінними, а бажаючі надати послуги лізингу мають запропонувати аналогічні або кращі умови.
Кредит від корпорації NEFCOна капремонт мереж зовнішнього освітлення на 13,5 млн грн. Про цей кредит ми також вже писали раніше.
Якщо коротко, то умови запозичення дуже пільгові: Розмір запозичення складає 13,5 млн грн строком до 5 років під 3% річних. При цьому пільговий період (без погашення кредиту) складатиме перші 18 місяців. Погашення кредиту та сплата відсотків здійснюється щоквартальними платежами. Майнове або інше забезпечення кредиту не надається. Загальна сума проєкту – 15,0 млн грн, з яких за рахунок міського бюджету передбачено фінансування всього лише 1,5 млн грн. і 13,5 млн грн. – кредитні кошти. Станом на сьогодні відомо, що відбувсятендер на проведення проєктування та виконання робіт з капремонту мереж зовнішнього освітлення. Сума тендеру – 11 469,6 тис.грн. Переможець – компанія з м. Кропивницький: СПКА у складі Приватне підприємство "БІ ПРО ІНЖИНІРІНГ" та ТОВ "РАДІЙ ЛЕД". Договір укладений 18 червнія 2021р.
Кредит від корпорації NEFCO для модернізації мереж теплопостачання на суму 5 млн євро
Беззаперечно, цей проєкт можна вважати наймасштабнішим в історії міста – перемовини про співпрацю тривали щонайменше два роки. При цьому можна стверджувати, що корпорація NEFCO є по суті безальтернативним позичальником кредитів такого виду.
Умови вже зовсім не пільгові, проте іншого вибору у громади немає: за словами керівника підприємства, останній раз гідравлічний прорахунок системи опалення в місті здійснювався у 2007 році. Тому система не може працювати стало: нові будинки збільшують навантаження і розбалансовують систему. А збільшення тиску (щоб батареї у старих будинках були гарячі) веде до поривів та аварій. Дофінансування КП «Броваритепловодоенергія» в минулому році склало 43,0 млн грн, що стало значним тягарем для міського бюджету.
ТОВ "Орієнтир-Буделемент" надасть місту зайвий теплоносій, що виробляється у технологічному процесі - це покращить стан екології
Умови кредиту наступні:
термін кредиту – 9,5 років, перші 30 місяців – пільговий період (без погашення). Далі платежі рівними частинами кожні 6 місяців.
відсоткова ставка кредиту: 6-місячна ставка Euribor плюс маржа 5,75% річних. Пеня за будь-який затриманий платіж: додаткова маржа 8,0% річних до відсоткової ставки
разова комісія у розмірі 1,0% від загальної суми кредиту, яка сплачується упродовж 60 днів після підписання Договору
витрати у розмірі до 18 000 євро на послуги зовнішнього юрисконсульта
комісія за доступність коштів кредитної лінії у розмірі 0,5% річних, яка нараховується з дати підписання Договору кредитування на ту частину суми кредиту, яка залишається невикористаною
відсутня необхідність надання майнового або іншого забезпечення за договором про погашення заборгованості Позичальника перед територіальною громадою міста.
На що будуть витрачені настільки великі кошти?
Будівництво всієї інфраструктури «з нуля» для використання скидного тепла від ТОВ «Орієнтир-Буделемент». Орієнтовний обсяг такого теплоносія – від 2 до 5 Гкал на добу (тобто, в деяких районах міста гаряча вода буде всесезонно)
Обєднання двох автономних мереж двох найбільших міських котелень: по бул. Незалежності, 26 та по вул. Я. Мудрого, 94. Для цього збудують 9 перемичок, що з’єднають дві системи в одну.
Реконструкція 19 теплових пунктів
Встановлення 92 індивідуальних теплових пунктів – як в закладах освіти, так і в житлових будинках.
Встановлення конденсаційного теплообмінника в котельні по вул. Я. Мудрого, 96.
Замість висновків
Чи потрібні місту кредити в такій кількості? І так, і ні.
Об’єктивно, в місті накопичилось багато інфраструктурних проблем, які просто технічно неможливо вирішити без кредиту – в іншому випадку реалізація проєкту надто розтягнеться у часі, а вартість її реалізації зросте пропорційно інфляції. Проблему усугубляє те, що про ці проблеми вже з десяток років тривають розмови, але не було докладено достатніх зусиль щодо їх вирішення. Тому наразі маємо комплекс проблем, вирішення яких відкладати нема куди – інакше вони можуть призвести до комунального або освітнього колапсу.
В той же час є кілька питань, на які немає відповіді в контексті кредитів:
Чому не можна сконцентрувати фінансовий ресурс та не розпорошувати його на численні об’єкти благоустрою (все ж таки, 50 млн в рік на тротуари та доріжки щороку – то забагато)?
Чому за останні 5 років в ОБОХ комунальних підприємствах, що оформлюють лізинги змінилось по 4 керівника, але прогрес був малопомітний і питання їх роботи майже не обговорювались в міській раді?
Чи варто брати кредит на капремонт вулиці Симоненка, якщо депутати двох каденцій аргументовано не підтримували цю ідею?
Чи проводилось моделювання можливостей бюджету щодо сплати такої кількості кредитів?
Чи є ситуація, що склаллась наслідком багаторічного "прощення" забудовгникам сплати пайових внесків на розвиток інфраструкутри?
А що далі?
Щонайменше ...ще два кредити! Чиновники неодноразово озвучували думку про запровадження нової форми кредиту – місцевих облігацій (займів у населення під відсотки). На що саме буде оформлюватись такий займ – поки що невідомо, але над ним наполегливо працюють.
Інший кредит – знову від NEFCO – на цей раз на реконструкцію очисних споруд на землях Красилівської сільської ради. Два місяці тому міська рада виділила 1,5 млн грн. на розроблення техніко-економічного обґрунтування для подання заявки на отримання кредиту.
При цьому ми не можемо гарантувати, що цей перелік є вичерпним у планах влади на оформлення все нових позичок.