На прикладі одного невеликого скверу вивчаємо різницю у підходах до благоустрою в Броварах і в Києві. Під час численних нарад, комісій та сесій неодноразово доводилось вивчати містобудівні документи. Тому реалії є такими, що для будівництва повноцінного парку або великого скверу в Броварах фактично немає місця. Навіть такі великі за площею райони як Торгмаш залишились без місця під парки та сквери. Реалістична перспектива озеленення та створення «рекреаційних зон» полягає у будівництві невеликих скверів біля будинків.
На щастя, в радянські часи норми щільності забудови ще відносно дотримувались, отже, наша надія в плані зелених зон – це великі двори старої забудови. Або невеликі клаптики зелених зон між багатоповерховими будинками.
Але що можна збудувати на невеличкому клаптику землі і як з нього зробити повноцінну рекреаційну зону? – запитаєте ви. На прикладі крихітного, але цікавого «Скверу київських інтелігентів» по вул. О.Гончара, 5-7 в Києві розбираємо, як це може бути.
Головне – ідеяГоловна відмінність вдалого скверу від «просто скверу» - в наявності ідеї та «креативних деталей». Невеликих скверів в житлових зонах в нашому місті вже кілька, ще кілька вже мають проєкти та очікують на реалізацію. Але всі вони «стандартні»: зовсім трохи кущів та квітів, майже немає дерев, лавки, урни, поруч дитячі або спортивні майданчики.
Чого в нашому місті немає взагалі, то це об’єктів сучасної культури або мистецтва, хоча в Києві – це звичайна річ. Наприклад, в цьому крихітному сквері знайшлося місце для «концептуальної скульптури» «Спітакасар». Ось так виглядає ця скульптура в центрі скверу.
Скульптура символізує, що «
цілісна форма постає в єдності окремих елементів, кожен з яких має свою роль та цінність». Якщо ви – не поціновувач сучасного мистецтва, поруч розташована табличка, яка доступною мовою розтлумачить задумку автора.
Але це ще не все. По периметру скверу стоять чотири невеликих скульптури птахів, що вирвались з клітки. Чотири скульптури птахів нагадують про роль інтелігенції в суспільстві: «інтелігенція має гідність», «інтелігенція пам’ятає майбутнє», «інтелігенція виховує сьогодення», «інтелігенція пам’ятає майбутнє». Гарно та символічно.
В сквері навіть лава – витвір мистецтва, що примушує замислитися: «усьому свій час».
Звісно, що дуже прикрашають сквер два великих мурала – один з них завершує сквер та виглядає як «природня стіна».
Інший містить в собі 10 біблійських заповідей і виконаний в техніці мозаїки.
Зазвичай, мурали розписують аматори з дозволу влади. Отже, такий креативний елемент може бути навіть безкоштовним.
Але це не все.
В сквері розташований дерев’яний павільйон в якому реально працює кафе-книгарня. На відміну 100500 ларьків з кавою в Броварах, цей павільйон реально гарно вписується в естетику скверу.
Звичайні елементи благоустрою також можуть бути «з родзинкою»Здавалось би, кого можна здивувати в сквері лавками та урнами? Але, погодьтеся, на такий лаві сидіти особливо приємно.
І навіть урна виглядає естетично.
Якщо видумаєте, що лежаки в міському пейзажі – то незатребувана надмірність, то з вами не погодяться відвідувачі скверу: лежаки були зайняті в звичайний день.
Дитячий майданчик – то окремий приклад вдалого поєднання з іншими елементами. Здавалось би, вже всі зрозуміли, що «різнокольорові майданчики» - то тренд давно минулих часів. Але в Броварах їх ще вистачає. В Європі давно популярні дитячі майданчики, виконані у природних кольорах.
Бо вони розвивають у дітей гарний смак до організації міського середовища.
Велопарковка (яких у нас тупо немає взагалі) – сама досконалість: проста та зручна.
Ще одна незвична лава: нічого екстремального, а як прикрашає сквер!
Ну й такий варіант – теж цікаво і не «занадто коштовно».
Навіть така дрібничка, як годівничка для птахів, і та є в сквері.
Озеленення: в чому відмінністьОзеленення в сквері не надто коштовне, що не заважає йому бути дуже гармонійним. Переважно озеленення представлено кущами, старими деревами та квітами-багаторічниками.
Ну, по-перше, сквер – це БАГАТО рослин, це реальний оазис.
Кущі виглядають так.
Поєднання кущів та багаторічних квітів: просто та досконало.
Але найбільший захват викликає підхід: старі дерева в новому сквері НЕ ЗНЕСЕНІ! Вони залишаються та створюють затишок.
Причому, не видалили навіть старі пірамідальні тополі!!!
Ось чому в сквері приємно займися спортом – а не лише «смажитися на сонці».
Не лише відпочинок, але й освітаАле є в сквері «родзинка», яку точно неможливо уявити у Броварах! Йдеться про інформаційні таблички, що закликають молодь «мати громадянську позицію» і не залишатися «поза політикою».
Більш того, цікавитися виборами та розбиратися, за кого голосувати!
Там ще багато таких табличок, які ненав’язливо доносять важливі меседжі молоді.
Ну й відповімо на головне питання: це, звісно, добре, але таке оздоблення скверу – річ коштовна, де на це брати кошти?
По-перше, на цей сквер залучена субвенція державного бюджету: у вирішенні питання допомогла народна депутатка.
В принципі, залучення грантів – теж річ не фантастична: була би ідея.
Також можна взяти на озброєння майже стандартну практику Києва «подарунків від відомих людей». В місті безліч креативних скульптур поруч з якими розташовані скромні таблички, що цей витвір мистецтва – дарунок місту від зірок культури або відомих підприємців. Ось приклад такого дарунку з маленкьою табличкою про дарувальника на ньому.
Якщо Київ знаходить аргументи для мотивації до таких дарунків, то чому ми не можемо?
А поки що просто констатація факту: на благоустрій щороку витрачаються десятки мільйонів гривень, які переважно спрямовані на влаштування доріжок з тротуарної плитки. Це стало настільки стандартним, що здається, що весь благоустрій – це діяльність, спрямована на завантаження виробників плитки. Але цьому благоустрою гостро не вистачає того, про що йдеться в цьому матеріалі. В місті не вистачає сенсів, концепцій, скульптур, сучасних пам’ятників. І справа навіть не у грошах – справа саме у відсутності усвідомлення важливості пошуку нових сенсів. Шкода.
Ангеліна Козлова
