Допомогти сайту
Актуально
Місце для Вашої реклами
Погода у Броварах
Погода
Авторізація
Календар публікацій
«    Березень 2024    »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031
Наша група у ФБ


Розвилка як історико-культурний центр Броварів: бачення Марії Овдієнко


Краєзнавиця та громадська діячка Марія Овдієнко доклала багато зусиль, щоб  перетворити Розвилку на історико-культурне місце, пов’язане  пам’яттю Тараса Шевченка. Вона щиро вважає, що Розвилка має стати перлиною Броварів і тут все має підкреслювати зв'язок нашого міста з великим Кобзарем. Багато чого вже зроблено (хоч, і не завжди так, як планувалось), але творчі плани на майбутнє відносно облаштування Розвилки ми вирішили викласти у окремому матеріалі. Про що говорили та мріяли протягом кількох годин – читайте у матеріалі. 
 
Сквер на Розвилці – одне з найгарніших місць у Броварах. Воно відрізняється не лише благоустроєм, а й продуманістю деталей, які мали за мету створити ауру «історичного центру міста» та підкреслити зв'язок Броварів з ім'ям Тараса Шевченка. Марія Овдієнко не лише доклала зусиль до проєктування скверу, але й продумала дрібниці, які зробили це місце особливим. Тому тут знайшлось місце для багатьох памяток історії, з якими пов’язана історія Розвилки та Броварів у цілому. 
Памятний знак на місце Свято-Троїцької церкви, яку розібрали у 1936 році (церква проіснувала на цьому місці понад три століття).

Памятний знак на память того, що у 1861 році через Бровари везли прах Тараса Шевченка.

І навіть дитячий майданчик тут найоригінальнішій у місті у стилі «шевченковської хатинки».

Також після багатьох років «пошуку концепції», на Розвилці відкрився комунальний заклад «СвітЛиця». Проте з його назви зникла первинна ідея, що полягала у тому, що заклад має бути «Кобзаревою світлицею». Наразі тут працює інтерактивний музеї Тараса Шевченка та відбуваються освітньо-культурні події. 

Розвилка і Церкви
 
Історія Розвилки тісно пов’язана з двома церквами, обидві з яких мають багату історію. Одна з церков мала назву Свято-Троїцька, і розташована вона була на самій Розвилці. Пам'ятний знак нагадує, що перша згадка про Свято-Троїцьку церкву датується 1631 роком. 

Неподалік – орієнтовно на місці ЗОШ № 1 була розташована церква Петра і Павла, яка теж мала кількасот річну історію. Остання відбудова церкви розпочалась у 1829 році. Цікавим є те, що церкви та монастирі на території України були переважно або «лаврськими» або «козацькими». Тому у Броварах Свято-Троїцька церква була «монастирською» та належала до Київської Лаври, а Петропавлівська – козацькою. Також відомо, що обидві церкви були кам’яними.
На жаль, обидві церкви припинили своє існування у 1936 році – їх розібрали. 
Відновлення церков розпочалось у Броварах у 90-ті роки, коли обидві церкви «повернулися» у місто. Церква Петра і Павла наразі розташована по вул. Київській у районі Інтернату, Свято-Троїцька – на розі вулиць Д.Янченка - Є.Зеленського. Обидві церкви належать до Московського патріархату. 

Але Марія Овдієнко завжди мріяла про відновлення церкви на самій Розвилці, і щоб церква була пов’язана з ім'ям Тараса Шевченка. Тому у 2014 році на Розвилці з початку був встановлений хрест, а потім збудована невелика каплиця.

Наразі це діюча церква Святителя Тарасія Константинопольського – єдина в Україні парафія з такою назвою. Церква належить до Київського патріархату, і це також було принциповим питанням, яке непросто вирішувалось.


Марія Григорівна наполягає, що для завершення «історичного образу» Розвилки, потрібно встановити макет Свято-Троїцької церкви саме на тому місці, де вона була історично розташована – тобто, на вістрі Розвилки (поруч з будівлею церкви Святителя Тарасія). Макет церкви має бути на постаменті, заввишки у 0,5 метрі. В архівах місцевого музею є фото Свято-Троїцької церкві, але макет ніколи не робили. Такий об’єкт підкреслить історичну спадщину Розвилки.  
Ось на цьому місці має бути встановлений макет Свято-Троїцької церкви 

Скульптурна композиція героїв з творів Тараса Шевченка
 
Скульптурна композиція з самого початку входила у плани реконструкції – і саме вона зробить Розвилку не просто гарним громадським простором, а місцем, цікавим для туристів. Творча задумка Марії Овдієнко про встановлення скульптур з творів Тараса Шевченка не має аналогів в Україні. До того ж для скульптур обрані герої творів Кобзаря, тісно пов’язані з Броварами. Позаяк у творчій ідеї дуже важливі деталі, намагаємося описати задум максимально точно. 
Скульптурна група складається з кількох фігур, а саме: Кобзаря, Катерини, яка тримає на руках дитину, розбійника Варнака, Сотника, а також його сина Петра та вихованки Настусі.  
Фігури мають бути кам’яні або бронзові заввишки близько 2,5 метри, на постаменті. На постаменті мають бути нанесені цитати з творів Шевченка, в яких йде мова про цього героя. 
 
Кобзар
Центральна фігура композиції Кобзар має сидіти спиною до багатоповерхових будинків на Розвилці та грати на кобзі. Під час реконструкції Розвилки під скульптурну композицію  навіть залишили місце: ось тут приблизно має бути фігура Кобзаря.

Краєзнавиця розповідає, що Бровари були місцем кобзарів (зазвичай, людей з вадами зору, які заробляли на життя грою на музикальних інструментах та співами). Кобзарі пересувались по Україні, а Бровари були місцем їх зборів. Зокрема, є свідчення старожилів, що кобзарі співали на Пятницькому базарі у Броварах в районі Розвилки. 
 
Кобзар грає на кобзі для інших фігур, які слухають його і стоять навколо фігури кобзаря півколом.
Варнак – герої однойменної поеми Тараса Шевченка, який був розбійником у лісах навколо Києва. Але саме у Броварах Варнак «вийшов з лісу з ножем у халяві»,  побачив святу Лавру та розкаявся у своєму способі життя. 
Сотник – теж герой поеми «Сотник», яка ґрунтується на реальних подіях та має реальних прототипів серед наших земляків. Прототипом сотника став Матвій Соболівський, який був сотником у с. Гоголів Броварського району. Він мав сина Петра, який одружився з вихованкою батька Настусею. Тому ще три фігури присвячені героям цієї поеми. Петро та Настуся повінчалися у Броварській церкві, тому Настуся має бути у одязі, в якому українки традиційно виходи заміж: у вишиванці, корсетці, спідниці, вінку, стрічках, намисті. 
І остання героїня – Катерина з дитиною, яку вона завернула у поли «юбки» - таку назву мав верхній одяг українок того часу. «Поли» цього одягу мали спеціальний крій, щоб можна було завернути немовля. 
Композиція фігур повинна у темний час доби підсвічуватися знизу. 
Також, принаймні у деяку пору року у парку має лунати фонограма музичних творів на вірші Шевченка.  
 
Пам'ятний знак  броварському трамваю
 
Про те, що Бровари з Києвом поєднувало транспортне сполучення за допомогою трамваю, знають усі. Трамвай на бензомоторній тязі курсував з Розвилки до м. Києва з 1913 року по 1941. Маршрут мав номер 23 та поєднував Поштову площу у Києві з Розвилкою у Броварах

Кілька років тому на Розвилці проводились ремонтні роботи біля фонтану питної води, але грунт провалився, і робітники побачили «поховання» з цеглин, які виготовляли у другій половині минулого сторіччя. Там же знайшли справжні рейки цього трамваю, які передані у музей як експонат. 
У 2017 році на конкурс Громадського бюджету був винесений проєкт щодо встановлення пам’ятного знаку броварському трамваю. Пам’ятний знак мав виглядати як ніша, викладена з цегли, в якій представлені дві рейки, а внизу – шпали. Весь пам’ятний знак має бути заввишки 1-1,5 метри, мати товсте скло, а зсередини – підсвічування. На пам’ятці має бути розташований текст про роботу цього трамваю. 
 
Заклад харчування з улюбленими стравами Тараса Шевченка
 
Неможливо представити історичний центр міста без бодай одного пристойного ресторану або закладу харчування. Багато міст як у Європі, так і в Україні для організації закладів харчування використовують місцевий колорит – як у естетичному оформленні закладу, так і в меню. 
Тому не дивно, що ще однією креативною ідеєю Марії Григорівни є відкриття закладу харчування з улюбленими стравами та напоями Тараса Шевченка, про які він згадував у своїх щоденниках, або стравами часів митця. Для цього не обов’язково потрібне велике приміщення або великий заклад – навіть скромний, але цікавий заклад  став би родзинкою і для туристів, і для місцевих мешканців.
З самого початку, мрія стосувалась відкриття такого закладу у занедбаному приміщенні Укрпошти на Розвилці. 

Наразі у районі Розвилки окрім піцерії інших закладів немає, проте у приміщенні пошти розпочались ремонтно-реставраційні роботи.
Зокрема, встановлені нові вікна.

Поки що будівля місцями виглядає так.

Невідомо, чи буде у приміщенні саме заклад харчування, але є надія, що сама історична будівлі отримає «друге дихання». 
 
Економія поміщиків Квятковських
 
Стара та аварійна будівля, відома у місті як Управління статистики колись була частину володіння поміщиків Квятковських у Броварах. Григорій Квятковський – лікар-практик, науковець (автор понад 120 наукових праць), громадський діяч, один з найвідоміших колекціонерів в Україні свого часу. Польська родина Квятковських мала великий маєток у районі Розвилки, яке складалось з кількох добротних будинків, що пережили своїх власників. Григорій Квятковський мав колекцію художніх творів у кількості близько 700 штук, серед яких був портрет Тераса Шевченка роботи Репіна. 
Навіть у занедбаному стані будівля виглядає історичною.

В одному з будинків Квятковських тривалий час працювала музична школа (раніше там був Будинок піонерів), кілька років тому будівлю знесли заради будівництва багатоповерхівки. Ще кілка будинків навколо поступово розбирали, а на їх місці збудували будівлю районного відділку поліції та кількох хрущовок. 
На даний час збереглась одна будівля по вул. Я. Мудрого, 32, яка належить обласному відділу статистики. Наразі будівля виглядає ось так. 

Зрозуміло, що вона мало підходить для функціонування державної установи, але цілком могла би бути частиною історичної спадщини міста – звісно, після реставрації. Цікавість до будівлі виказувало місцеве польське культурне товариство «Родина», яке мало намір знайти інвестора на реставрацію будівлі з метою її подальшою експлуатації для культурно-освітніх цілей товариства.
Наразі владою не вживаються заходи щодо передачі будівлі у комунальну власність громади, а загалом такі питання вирішуються дуже складно та повільно. Тому історична будівля цікавої архітектури просто руйнується у володінні неефективного власника.    
 
Музей трипільської культури або літературного об’єднання «Криніця»
 
Ще однією частиною комплексу може стати музей у приміщенні ЗАГСу. Марія Овдієнко повідомляє, що з боку магазину «Вест-лайн» в приміщенні ЗАГСу є велика кімната площею близько 30 м.кв. Наразі приміщення використовується як господарське підсобне приміщення і не має вікон. Проте, за сучасних технологій прорізати вікна – не проблема, як у впорядкувати саме невелике приміщення. 

Ще один музей сприятиме включенню Броварів до туристичних маршрутів: не секрет, що велика кількість туристів прямують за маршрутом Київ-Батурин саме через Бровари. Тому не складно домовлятися про зупинку з метою відвідування ще одного історичного місця. 
Щодо тематики музею, то Марія Григорівна пропонує наступні варіанти.
  1. Музей Трипільскої культури. Серед друзів краєзнавці є аматори, які натхненно займаються цим питанням та готові поділитися частиною колекції експонатів.
  2. Музеї літературно-мистецького об'єднання «Криниця», який нараховує десятки років та об’єднує кілька поколінь митців. За цей час утворилась творча спадщина наших земляків, що може бути цікавою для наступних поколінь.
  3. За згоди відомого місцевого колекціонера Євгена Гредунова у цьому приміщенні можна було би розмістити його приватну колекцію стародавньої зброї. Багато років бізнесмен та колекціонер домагається приміщення музею у місті, але безуспішно. Наразі його колекція розташована у приміщенні «приватного музею» у промзоні Торгмашу – але це не дуже популярне місце для відвідувачів. А ось у історичному центрі музей мав би змогу отримати належну увагу туристів та стати відомим на загальнонаціональному рівні. Тим більше, що колекція гідна у порівнянні з аналогічними у Європі.  
 Марія Овдієнко не втрачає надій, що колись усі ці мрії та плани справдяться. Але дуже шкода, що великий історичний та туристичний потенціал міста не є пріоритетом вже кількох останніх каденцій влади. Хоча сфера туризму у сучасному світі є пріоритетною не лише для окремих міст, а навіть для цілих країн. 

Марія Овдієнко, Ангеліна Козлова 
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями!



Друзі, сподобалася стаття? Допоможіть нам стати краще.

Допомогти Бромедia

Додати коментар
Ваше ім'я:
Ваш E-Mail:
Код:
оновити, якщо не видно коду
Введіть код:
Вci новини
Ми у Facebook


Курс валют



Допоможіть нам
Ми повністю незалежне видання.
У нас немає інвесторів і спонсорів. Тому нам дуже потрібна Ваша фінансова підтримка.
Нам допоможе кожна гривня.

Допоможіть нам стати краще.

Допомогти