Вручення нагороди Марії Овдієнко перетворилось на вшанування усіх причетних до боротьби за незалежність України у Броварах
Звання «Почесна громадянка міста» Марії Овдієнко присвоєно ще у червні цього року. Через карантин нагорода не була вручена особисто. Але Марія Григорівна цю подію перетворила на захід з вшанування всіх, хто був причетний до «боротьби за Україну». Звісно, що не обійшлося без критичних зауважень у бік влади, але атмосфера в цілому була дружня та душевна. Про все – у репортажі з події.
Хоча урочисте вручення нагороди не було анонсовано, на подію зібралось кілька десятків людей, переважно однодумців та соратників Марії Овдієнко. Захід розпочався з того, що міський голова Ігор Сапожко розповів про заслуги Марії Овдієнко перед містом та зокрема, її участь у краєзнавчій роботі та участі у реконструкції скверу Шевченка. І вручив саму нагороду. Після цього лауреатка звання взяла слово і одразу було зрозуміло, що воно буде не комплементарним до влади. В першу чергу Марія Григорівна підкреслила, що ця нагорода – це вшанування усіх причасних до національно-визвольної боротьби у Броварах. Вона пригадала, що у радянські часи така боротьба була справою важкою та загрозливою для життя. Частина промови – у відео.
Також Марія Григорівна пригадала, що людям, які ризикували життя у боротьбі за Україну, влада ніколи не приділяла достатньо уваги. І, власне, така нагорода – це другий випадок після присвоєння звання «Почесного громадянина міста» Михайлу Буню. Марія григорівна підкреслила, що вона «дуже толерантно ставиться до міського голови і всі її прохання спрямовані лише на благо місту. Також Марія Овдієнко не могла не пригадати реконструкцію скверу Шевченка та перетворення Розвилки на «культурно-історичний центр» міста із значним туристичним потенціалом. Вона особисто просила Ігоря Сапожка «не залишати цю справу, поки вона не буде доведена до кінця».
Ігор Сапожко нагадав присутнім, що вагома частина реконструкції скверу Шевченка відбулась за рахунок спонсорських коштів (окрім 5,32 млн.грн витрачених з бюджету міста у 2013 році). На жаль, на деякі деталі з плану реконструкції спонсорів знайти не вдалось. Але чиновник запевнив, що він добре пам’ятає, як все має виглядати.
Марія Григорівна повідомила, що заходи щодо вшанування усіх, хто роками боровся за Україну, в Броварах відбуваються нечасто. Тому вона підготувала повний перелік тих, хто розділяв з нею цю боротьбу у різні часи. Лауреатка зазначила, що декого вже немає серед живих, дехто живе в інших міста та навіть в інших країнах. Але ми маємо пам’ятати цих людей та шанувати їх. Повний перелік на думку Марії Григорівни виглядає так.
Після цього лауреатку почали вітати її колеги, учні, соратники, однодумці. Марія Овдієнко та Микола Чуприна Марія Овдієнко та "кіборг" Ігор Заболотний Ініціатор присвоєння звання «Почесна громадянка міста» Володимир Опалько теж привітав Марію Григорівну. Загальне фото відбулось вже у невимушеній атмосфері. Після того, як чиновники покинули захід, усі присутні ще тривалий час пригадували події навколо першого підняття національного прапору у Броварах у 1991 році та інші яскраві вехи боротьби. Також пригадали як у Броварах відбулось перейменування одразу 70 вулиць у рамках декомунізації 2015 року.
