Унікальний фото проєкт має на меті руйнування міфів про жінок, пов’язаних з військовою службою, та людей з інвалідністю. Фото проєкт став продовженням виставки
«Феї і лицарі», в якому взяли участь учасники АТО та дівчинки з інвалідністю. В проекті
«Берегині і янголи» взяли участь жінки, що проходили службу у збройних силах України та військові капелани, а також діти з інвалідністю.
Принаймні, три жінки, що взяли участь у проекті, є мешканками Броварів. Вони особисто завітали на виставку.
Автор та керівник проєкту – журналіст, керівник місцевої ГО людей з інвалідністю «Прагнення»
Олег Трачук. Олег є переселенцем з м. Луганську, що постійно мешкає у Броварах, тому у проєкті знялось багато дітей з Луганської області.
Олег Трачук на відкритті виставки
Олег Трачук розповів, що під час спілкування з воїнами, що пройшли АТО, багато хто відмічав, що виховувати дитину з інвалідністю та постійно займатися її реабілітацією, потребує мужності, не меншої, ніж участь у бойових діях.
На відкритті виставки виступало багато офіційних осіб, у тому числі з Міністерства у справах ветеранів. Чиновники нагадали, що жінки в армії займають гідне місце, щонайменше 109 з них є командирами взводів, а близько тисячі займають різні керівні та командирські посади.
Але головне, Олег Трачук звернув увагу присутніх, що він особисто та громадські організації, з якими він працює, докладають багато зусиль для зміни сприйняття проблем людей з інвалідністю. Зокрема, він представив всім присутнім збірник методичних рекомендацій і порад «Як бути коректним і толерантним».
Збірник насправді живою та доступною мовою надає практичні поради ЗМІ як висвітлювати проблеми людей з інвалідністю, а також всім – як коректно ставитись до проблеми інвалідності.
У 2017 році Верховна рада ухвалила закон, за яким в усіх текстах законів та офіційних документів слова «інвалід» замінені на слова «людина з інвалідністю», чим привела норми чинного законодавства до положень Конвенції ООН. Крім того, у самому терміні «людина з інвалідністю» акцент має бути на самій людині, а не на її інвалідності – і це є ключовим в цих рекомендаціях.
Тема коректного ставлення до людей з інвалідністю є дуже актуальною, позаяк в Україні мешкає близько 3 млн осіб таких осіб, а лише у Броварах перебуває на обліку близько 700 дітей із інвалідністю.
Гості заходу
Тому наведемо практичні поради щодо ставлення до людей з інвалідністю.
- Щоб зрозуміти проблеми людей з інвалідністю, дуже важливо спілкуватись з експертами саме із їх середовища.
- Спочатку людина, а потім її інвалідність. Не варто підкреслювати особливості людини, якщо це не має конкретної мети, наприклад, у сюжеті в ЗМІ. У той же час не варто спеціально уникати згадки про інвалідність людини (крім випадків, коли на цьому наполягає сама людина з інвалідністю).
- Драматизація теми інвалідності неприпустима. Ставитись до обставини інвалідності потрібно спокійно, виважено та об’єктивно. Неприпустимо викликати «співчуття» у дописах про людей з інвалідністю заради переглядів або популярності матеріалу.
- Варто підтримувати громадську думку про те, що люди з інвалідністю – рівноправні члени суспільства, а ні у жодному разі не такі, що потребують жалю та опіки.
- Дуже позитивний ефект мають розповіді та дописи про досягнення людей з інвалідністю. Такі історії надихають та відкривають очі на можливості у вирішення проблем людей з інвалідністю. Крім того, такі матеріали формують рівноправне ставлення до людей з інвалідністю як до повноправних членів суспільства.
- При підготовці матеріалів у ЗМІ та дописів у соц..мережах, варто керуватися правилом: бути чесним та запитувати – як коректно поставити ті чи інші запитання. Це допомагає спілкуванню без образ.
- Чиновникам, журналістам та всім нам варто тримати під контролем власне почуття жалю. Жалість не має бути головним мотивом та інструментом у вирішенні будь-якої проблеми людей з інвалідністю.
Також у збірнику є багато рекомендацій про те, як спілкуватися з людьми з різними видами інвалідності – від фізичної до ментальної. Всі рекомендації засновані на повазі до співрозмовника та дотриманні його особистого простору.
І наостанок – кілька порад для всіх, які слова і вирази доцільно вживати, спілкуючись з людьми з інвалідністю та в усіх офіційних документах.
