«Будинок художника» на Фіалковського реконструюють. Без петиції Президенту

Нещодавно у соц.мережах зявились заклики активістів «врятувати будинок художників» по вул. Фіалковського у Броварах. Будинок цей широко відомий у місті, але ми розшукали власників, поцікавились його історією та їх планами на реконструкцію будинку. 
 
Про цей будинок багато писали у місцевих ЗМІ. Він належав родині відомого архітектора Івана Кривецького та його дружини Валентини Кривецької. Про історію будинку та життя митців ми розпитали їх сусідів, які багато років товаришували з родиною відомого скульптура. 
 
Будинок був збудований на початку 1980-х років, і будувати його у той час допомагало підприємство, яке діє і до цього часу – ПрАТ «БЗБК». Будинок збудований з металевого каркасу, скла та бетонних опор. На пласкому даху будинку є теплиця, яка господарям слугувала «зимовим садом». 
Будинок має на першому поверсі великий робочий камін, а саму систему опалення будинку можна вважати унікальною. Будинок опалювався за допомогою газового котла, але спроєктована господарем особлива система подачи тепла, зробила «скляний будинок» придатним до проживання. Систему опалення господар не лише спроєктував, але й власноруч змонтував. 
Ще однієї цікавинкою був сад з незвичною конфігурацією бетонних доріжок та підземною системою капілярного поливу - "дива техніки" для 80-х років минулого століття. Доріжки ділили ділянку на «секції», в кожній з яких росло плодове дерево, а до кожного дерева були підведені труби поливу. А самі дерева турботливо доглядалися господарями, мали приблизно однакову висоту та гарно сформовану крону. Тобто, сад теж власноруч доглядався господарями, у ті часи, коли не існувало поняття «ландшафтний дизайн». 
Прибудинкову територію прикрашає скульптура самого господаря, яку можна вважати такою, що має «сучасний дизайн», хоча виготовлена давно. Стела дає уявлення про талант автора та його стиль. 
 
Перший поверх будинку займала майстерня самого скульптора. Майже вся територія першого поверху завішана картинами авторства самого Івана Кривецького. Але його сусіди стверджують, що малювання картин було його захопленням, на кшталт хобі, а не роботою. Тому будинок правильно було би називати «будинок скульптора». 
 
Після смерті Івана Дмитровича його дружина не захотіла покинути будинок, хоча подружжя мало квартиру у Броварах. Тому жінка  мешкала на другому поверсі будинку, а компанію їй складав їх собака на ім'я Барсик. За бажанням Валентини Кривецької у майстерні на першому поверсі так і не «навели лад», позаяк обстановка нагадувала їй про її чоловіка. Валентина Гнатівна багато років викладала музику для дітей, у тому числі давала приватні уроки гри на фортепіано.
Родина володіла колекцією різнокольорового каміння для виготовлення мозаїки, яким мали намір прикрасити колони будинку. Але згодом дружина скульптора пожертвувала це каміння храму Пресвятої Богородиці УПЦ у Броварах. 
Сусіди стверджують, що родина завжди була налаштована патріотично. Також вони любили тварин, підгодовували вуличних тварин та були вегетаріанцями задовго до того, як це стало модним. 

Валентина Гнатівна померла у липні  2019 року, а незадовго до цього помер їх собака. Ще за кілька років до своєї смерті вона подарувала ділянку та будинок своєму сусідові Тарасу Дмитріченку. Родини Кривецьких та Дмітриченків були не лише сусідами, але й друзями з початку 1980-х років минулого сторіччя. За даними реєстру прав на нерухоме майно, з лютого 2016 року Тарас Дмитріченко є власником земельної ділянки по вул. 1-го Травня, 8 площею 0,071 га. Будинок Дмітриченків розташований поруч.
 
Наталія Дмітриченко (мама Тараса) повідомила, що родина має намір реконструювати будинок, але це буде приватний житловий будинок. Проте нові господарі зроблять усе можливе, що зберегти  архітектурний стиль споруди. Найближчим часом планують відремонтувати дах будівлі, який сильно протікає, а також відновити паркан навколо ділянки. Жінка не приховує, що реконструкція будинку буде тривалою та вартісною. Але після реконструкції будинок все одне збереже своє «відоме обличчя» «будинку художника».