Чому хвіст виляє собакою: репортаж з мітингу «проти грабіжницьких тарифів»
Сьогодні на ганку будівлі міської ради відбувся велелюдний мітинг «Проти грабіжницьких тарифів», анонсований заздалегідь. Мова йшла про тарифи на управління будинками та вивіз відходів. Зрозуміло, що мітинг, який відбувається за місяць до виборів, мав «політичний підтекст». Але що не так з в цьому форматі «діалогу з владою», читайте у матеріалі.
Мітинг розпочався з промови самого Романа Сімутіна, який коротко повторив тези, що напередодні виклав у своєму блозі, у тому числі, на нашому сайті.
Поруч з політиком на ганку стояло кілька членів його команди, зокрема помічниця депутата Лідія Сичова та депутат БМР Юрий Чередник. Вони теж висловились про «низькі зарплати та пенсії» та «необгрунтовані тарифи». Окрім мешканців міста депутата та його команду слухали представники ЖЕКів, ТОВ «Селтік ТБО», приватних управляючих компаній. Але коли директор КП «ЖЕК-4" Олександр Кабзюк попросив надати слово, Роман Сімутін відмовив у цьому, вимагаючи, щоб відповів особисто міський голова.
Частина команди відвідала приймальню чиновника та переконалась, що його немає на місці. Але все одно закликала натовп «йти до приймальні та дочекатися появи міського голови на робочому місці». Далі «мітинг» тривав у залі засідань, а мітингувальники домовились, що міський голова зустринеться з ними о 16-00. Але і у 16-00 зустріч не відбулась.
До чого ведуть «тимчасові рішення»
Для тих, хто цікавиться броварською політикою, поняття «Роман Сімутін та тарифи» практично нероздільні. Політик послідовно займається темою тарифів, починаючи з 2012 року. І навіть має результати, а які саме – розглянемо детальніше. Про «практичний бік» реформи ЖКГ, а саме – про «управляючі компанії» почали розмовляти приблизно з 2011 року. Потрібно було вирішувати ключові питання: які послуги обов’язкові для будинків та за чий рахунок ремонтувати будинки?
До кінця 2012 року будинки обслуговувало КП «Служба замовника», яке збанкрутувало з низки причин, у тому числі, через низькі тарифи. Постале питання: кому передавати будинки? Саме тоді точилась бурхлива політична боротьба за «зниження тарифів», у тому числі, за участі Сімутіна. Підсумком «бурхливих дебатів та мітингів» стале «соломонове рішення»: кількість послуг зменшили з 18 до 6, а самі ЖЕКи стали окремими підприємствами на єдиному податку. Тобто, за рахунок «відходу від ПДВ» тариф вдалось не підвищувати. Але вже тоді було зрозуміло, що рішення – «тимчасове», бо єдиний податок все одно має свій поріг. Але найбільшою «бомбою сповільненою дії» стало зменшення кількості послуг. Позаяк потреба у дератизації, дезінфекції, вивезенні листя, розчищенні снігу, а головне – у поточних ремонтах – нікуди не поділась. Через збільшення доходів міського бюджету у 2016-2019 роках, багато питань по ремонту житлового фонду вирішувалось за рахунок бюджету. Також ЖЕКи регулярно отримували мільйонні дотації з міського бюджету. Але це все одно не покривало потребу у ремонтах. Почались невдоволення мешканців станом будинків, під’їздів, майданчиків, тощо. Вирішувати проблеми не було за що – жодної копійки на поточний ремонт у квартплаті не було. Тому "перемога" у вигляді низьких тарифів у 2013 стала "головним болем" як ЖЕКів, так і для споживачів їх послуг.
Крок вперед, два кроки назад
І логіка закону «Про житлово-комунальні послуги», і технічний стан будинків у місті «шепотіли», що все одно доведеться переходити на тариф з «управління будинками» замість тарифу на «утримання будинкі»в, тобто, змінювати складові тарифу. Міська рада гальмувала процес, як могла. Конкурс «готувався» більше року, а після того, як він відбувся, тарифи на управління так і НЕ були уведені в дію у повному складі (з ремонтно-резервним фондом). Тарифи фактично ЗБІЛЬШИЛИСЬ, але в них немає коштів на ремонти будинків. Мешканці почали платити більше, проте робити щось у плані ремонтів ЖЕКам все одно нема за що. Це призвело до «вибуху невдоволення»: пересічні мешканці не зрозуміли «нових платіжок». Почались численні «візити до ЖЕКів», «стихійні збори у дворах», скарги та бурхливі обговорення. Зрозуміло, що у передвиборчий рік цим не могли не скористатися окремі депутати. І понеслось…
Нічого особистого?
«Градус напруги» між депутатом облради Сімутіним та адміністрацією міста і так був високий, але в окремі моменти ситуація виходила з під контролю. Депутат опублікував відео, в якому він «подавав папери з 5000 підписів людей, невдоволених тарифами, але міський голова «жбурнув стос паперів на стіл» та не став обговорювати питання». Насправді, маємо конфлікт, який виходить за межі «особистого не сприйняття» та погано впливає на роботу комунальних підприємств. Чиновники багато разів звинувачували Сімутіна у популізмі та брехні. Сімутін навзаєм звинувачував чиновників у перевищенні повноважень, зловживаннях і теж брехні. Саме «популістичною активністю» депутата чиновники пояснювали факт, що з тарифу, затвердженого на конкурсі, зник «ремонтно-резервний фонд». Та й взагалі, відсутність послідовних кроків щодо реформування ЖКГ чиновники стали пояснювати «популізмом окремих депутатів».
Проблема у тому, що популізмом тут страждають обидві сторони. І обидві сторони схильні звинувачувати одне одного «в усіх гріхах», аби не приймати тих рішень, що потрібні, і не робити те, що належне.
Я прийшов – тебе нема!
Сьогоднішній мітинг був як раз у дусі цієї парадигми. Про мітинг Сімутін повідомив заздалегідь, тому чиновники про це знали. Але на мітинг знову «відрядили» лише начальників ЖЕКів, які і без того у щоденному режимі «відбиваються» за «половинчатість» рішень міської ради. В підсумку, після «гучних політичних промов Сімутіна та членів його команди», начальникам ЖЕКів слова не надали. А ніхто з чиновників до людей не вийшов.
Що у підсумку? Маємо «діалог сліпого з глухим», заручником якого є споживачі комунальних послуг. Під час мітингу керівники ЖЕКів особисто відповідали на питання, більшість з яких «вирішувалась на місці". Якби до «мітингувальників» вийшов міський голова або секретар міської ради та роз’яснили принаймні те, що «міський голова за законодавством НЕ ЗАВТЕРДЖУЄ тарифи на управління будинками, бо не має на це повноважень»! Абсолютно нормальним було би, якби теж саме пояснив хтось з заступників або кандидатів у депутати від провладної партії. Але нічого з цього не відбулось. Люди «проривались» у будівлю міської ради, створювали натовп в умовах поширення коронавірусу (переважна більшість – особи пенсійного віку). Проте кожна із сторін мала підстави обвинуватити іншу «у популізмі, політичному піарі, брехні», тощо.
Сумно дивитися на такий рівень політичної культури.
Чиновники відсутність адекватних рішень пояснюють «популізмом депутатів», хоча це не може бути виправданням. Депутати звинувачують чиновників у зловживаннях, не розуміючи, або навмисно викривляючи норми законодавства. В підсумку маємо велику кількість містян (переважно похилого віку), яким важко розібратися у цього політичному «пінг-понгу» взаємних звинувачень. А між чиновниками та депутатами залишаються сам-на-сам працівники ЖЕКів із своїми розлюченими клієнтами. А також керівники ОСББ та приватних ЖЕКів, яким про мільйонні дотації можна хіба що мріяти. Коли це закінчиться?
Сьогодні на ганку будівлі міської ради відбувся велелюдний мітинг «Проти грабіжницьких тарифів», анонсований заздалегідь. Мова йшла про тарифи на управління будинками та вивіз відходів. Зрозуміло, що мітинг, який відбувається за місяць до виборів, мав «політичний підтекст». Але що не так з в цьому форматі «діалогу з владою», читайте у матеріалі. 
Далі «мітинг» тривав у залі засідань, а мітингувальники домовились, що міський голова зустринеться з ними о 16-00. Але і у 16-00 зустріч не відбулась. 
